Подорож в Чехію була моєю першою поїздкою до Європи, тому я навіть не знала чого очікувати.Виїхавши о восьмій годині ранку Житомира під вечір ми дісталися до містечка Войніч в Польщі. Ось тут і розпочалось все найцікавіше, ми нарешті відчули себе однією командою й почали знайомитися один з одним. Переночували в шкільному гуртожитку, де досить не погані умови.

На ранок ми прибули в величне королівське місто Краків. Воно зустріло нас морозною та вітряною погодою, але це не завадило нам насолодитись його вузенькими, вимоченими бруківкою вуличками, величним Вавельським замком, Ринковою площею, та безліччю церков та костелів. Краків – це неначе місто-музей. Куди не глянеш, бачиш витвори мистецтва. Мені здається наше українське місто Львів дуже схоже на Краків, то ж нам теж є чим пишатися.

З Кракова ми продовжили нашу мандрівку в Чехію, вразило те, як перетинають кордони в Європейському Союзі, міняються лише таблички на дорожніх знаках. Всі почали мріяти проте, що колись і українці зможуть ось так без труднощів подорожувати європейськими країнами. В другій половині дня ми вже були в місті Злін, перша зупинка була у великому торговельному центрі, де ми почали знайомство з чеськими людьми, котрі дуже ввічливі та доброзичливі, завжди допоможуть.

Ночували ми за містом, на базі відпочинку, де познайомилися з чеською кухнею, яка виявилася дуже смачною, а порції просто велетенськими. Наступного ранку поїхали в Бистржице под Гостином на деревообробну фабрику «Ton», де нам показали весь процес виробництва стільців. На фабриці «Тon» багато процесів автоматизовані , але все ж робота майстрів не легка. Вигинання розпареного дерева, яке закріплюють у сталевих формах, може проводитися тільки вручну. Ніякі механізми для цього не годяться, людські руки, очі і досвід незамінні. Цікавим є те, що робочий день розпочинається о 6 ранку, і закінчується о 14.00, на думку чехів, це є найпродуктивнішим часом для роботи. Потім відвідали Костел Вознесіння Діви Марії. Це чудовий паломницький храм, що стоїть на високому пагорбі в серці Гостинських пагорбів, є найбільш відвідуваним місцем паломництва в Чеській Республіці.

Наступним був Університет Томаша Баті в Зліні, де нам прочитали лекцію про життя та історію самого міста та принципи менеджменту Баті. Були в музеї, де нам розповіли про найцікавіші моделі взуття з усього світу та піднялися на хмарочос Баті, який самі чехи називають «мракодрап», з нього відкривається приголомшливий вигляд на все місто.Наступного дня о 6.30 виїхали на фабрику побутової хімії «Cormen», там нам показали повністю автоматизоване виробництво побутової хімії, розповіли структурні особливості цього підприємства. Вразило те, як грамотно вони використовують простір, адже площа самої фабрики не велика. Дуже потужно працює відділ логістики, це дає змогу працівникам не втрачати час, адже кожна річ знаходиться на своєму місці. Також вони використовують принцип швидкої зміни, тобто швидкого переобладнання виробництва в разі потреби. Кожен працівник має чіткі інструкції, процес роботи повністю автоматизований. Потім поїхали на завод, де виготовляють богемське скло. Побачили, в якому «пеклі» працюють робітники, які там важкі умови праці, висока температура, важке повітря, шум, гам. Але тим не менше, Богемське скло – це одне з національних надбань Чехії. Це дуте скло дивовижної краси виробляють вже більше 8 століть , і сьогодні посуд і аксесуари з цього матеріалу прикрашають інтер’єри віталень, їдалень і ресторанів у багатьох країнах світу.

Під вечір ми прибули в серце Чехії, в місто червоних дахів, в Прагу, де нам провели екскурсію історичним центром міста. Прага вражає своєю величчю, своїм різноманіттям стилів, своєю енергетикою та історичною романтикою, це саме те місце, в яке закохуєшся з першого погляду і куди хочеться повернутися знову. Переночувавши в гуртожитку агроуніверситету, з самісінького ранку поїхали в місто Млада-Болеслав, на завод «Skoda», однієї з найбільших компаній в Чехії. Екскурсія починається в музеї «Skoda», де ми ознайомилися з історією компанії, яка була заснована в 1895 р. як «Laurin&Klement». Потім перенеслись прямо в процес виробництва. Своїми очима побачили, як починаючи з сталевих листів виготовляється корпус автомобілів, а на другому кінці заводу виїжджає готова красуня «Scoda». Площа заводу займає 2,2 км2, та складає 1/3 всієї площі міста, тут працюють 25850 працівників, виготовляється 1250 автомобілів в день, продукція експортується в 96 країн світу. В другій половині дня ми повернулися в Прагу де в нас був вільний час, і ми мали змогу побродити її вузенькими вуличками, помилуватися неймовірними краєвидами з Карлового мосту, купити сувеніри на згадку про це дивовижне місце. Наступного дня вирушили в місто Їглава, де відвідали Їглавський політехнічний університет та побродили центральною площею міста. Час подорожі завершувався, не хотілося покидати теплу гостинну Чехію, тому тут вперше я відчула, чим відрізняється життя в Моїй країні з життям в країнах Європи. Хочеться скоріше зробити зміни в Україні, щоб люди відчули, що можна жити краще, цікавіше, більш з повагою ставитися до себе, більше любити свою історію та культуру. Зараз Україні дуже важко і саме тому потрібно більше працювати всім і всюди, а не тільки мріяти про краще майбутнє. В Європі нас українців дуже поважають, тож треба нам самим стати гідними цієї поваги. Побачивши чим живуть європейці, я зрозуміла, що вибрала для себе правильний напрямок в житті. Одержавши освіту в університеті із своїми знаннями, з одержаними враженнями від екскурсій по підприємствах в Чехії, їхньої організації праці, ставлення до життя, я дуже хочу і зможу долучитись до проведення реформ в моїй країні, її перебудови. Мені дуже сподобалась Чехія і я хочу щоб моя Україна стала такою ж, тому що ми цього варті!

Марія Уніцька, ФК-17